ХОРЕОГРАФІЯ ДЛЯ ДОШКІЛЬНЯТ: НАВІЩО І ЯК?
Останнім часом мистецтво танцю посіло чільне місце в системі художньої освіти дошкільнят.
Уроки танцю суттєво впливають на формування індивідуальності дитини, спричинюють її глибокі внутрішні зміни. Щоб найповніше застосувати різноманітні розвивальні можливості хореографічного заняття, слід пам’ятати, що уроки танцю, це передусім, уроки мистецтва, яке є могутнім чинником становлення емоційно-особистісного життя людини. На жаль, чимало дорослих вважають танець лише своєрідною гімнастикою. Між тим, виховання емоційності, духовності – найважливіший аспект хореографічних занять.
Хореографічні вправи дають уявлення про класичний танець.
Класичний танець – це вид хореографічної пластики, побудований на певних строгих законах. Він являє собою чітко вироблену систему рухів. Проте саме в дитячому віці закладаються основи класичного танцю, дається початкова освіта. Класичний танець спрямований на вироблення необхідних хореографічних навичок: розвиток виворотності, зміцнення мускулатури, стоп і підйому, розвиток еластичності зв’язок і м’якість рухів. Якщо дитина прагне виразити себе за допомогою руху, не обмежуйте її, допомагайте розвивати виразність, пластичність, загальну культуру руху.
На хореографічних заняттях вивчаються найпростіші танцювальні елементи і композиції. Діти вчаться працювати у взаємодії один з одним, розуміти і відчувати партнера. Всі навички та вміння, придбані на хореографічних заняттях, стануть в нагоді дітям в подальшому житті. Дитина, яка вміє танцювати, розвивається швидше і гармонійніше своїх однолітків.
ХОРЕГРАФІЯ В ДИТЯЧОМУ САДОЧКУ
Заняття хореографії – одне з найулюбленіших занять дітей. Лікарі називають дошкільний вік дитини – віком рухової марнотратності. Адже у дітей даного віку стільки багато енергії, що вони надають перевагу таким заняттям, де можна рухатися, проявити себе, відкрити свої почуття і настрій, дати волю своїй уяві і фантазії, самореалізуватись. А наукою доведено, що тільки під час музично-рухової, хореографічної діяльності розкриваються природні задатки і обдарування дітей.
В дитячому садочку зміст і структура хореографії повинні відповідати:
– віковим особливостям дітей
– провідній ігровій діяльності в даному віці.
Самі заняття направлені, щоб:
– приносити користь дитині, зміцнювати здоров’я дитини;
– розвивати фізичні якості, такі як витривалість, координація рухів;
-формувати вольові якості, такі як вміння долати труднощі, наполегливість, дисциплінованість, витримка;
– зміцнювати м’язово-руховий апарат;
– сприяти творчому процесу;
– розвивати-художньо-естетичні смаки;
– культуру поведінки і спілкування;
– розширити знання і кругозір дитини в світі мистецтва.
Завдання хореографа отримати не професійного танцівника, а провести дитину через перший етап хореографічного процесу, що включає засвоєння азів ритміки, азбуки класичного танцю, нескладних елементів історико-побутового, бального, народного танців Вирішальна роль у вихованні інтересу до занять хореографії залежить тільки від педагога, від методів, які він використовує. Насамперед, це створення атмосфери, в якій дитина може працювати невимушено, без надмірних зусиль і перевантажень, радісно. Це підбір цікавих ігрових завдань, сюжетів для розучування рухів, колективно-порядкових вправ, танцювальних елементів та таночків.
Слід пам’ятати, що для хореографа важливий результат, а для дітей важливий процес, а не результат. Потрібна якісна, доступна мета і досягаючи її дитина проявить себе.
Навчання хореографії – це завжди діалог, навіть, коли учень маленький. Але від його наполегливості, направленості і професіоналізму хореографа залежить успіх спільної праці.