Сім’я для дитини – основний і головний простір її зростання та особистісного становлення.
Зв’язок між батьками і дітьми – один з найсильніших людських зв’язків. Благополуччю дитини сприяють доброзичлива атмосфера і така система сімейних взаємин, яка дає почуття захищеності, любові і сприйняття, стимулює і спрямовує її розвиток.
Любов батьків – найбільше і незамінне джерело духовного і емоційного розвитку дитини, її моральних якостей, почуття впевненості в собі, позитивного сприйняття світу.
Сім’я забезпечує базисне почуття безпеки, яке є одним з основних умов нормального розвитку дитини. Вона дає дитині можливість без побоювань і страху взаємодіяти із зовнішнім світом, освоювати нові способи дослідження та реагування.
Батьки є джерелом необхідного життєвого досвіду. Діти переймають у них певні моделі поведінки. Батьки заохочують або засуджують певний тип поведінки, тим самим допомагають дитині зрозуміти межі свободи і безпеки.
Стиль взаємодії в сім’ї впливає на формування світогляду дитини, дає змогу їй виробити власні норми, погляди, ідеї.
Морально-психологічний клімат у сім’ї – школа взаємин з людьми.