Шановні батьки!
Ми допоможемо Вам зорієнтуватися у вікових нормах розвитку всіх компонентів мовлення (звуковимови, лексики, граматики, фонематичних процесів), щоб Ви могли вчасно допомогти своїй дитині і у разі потреби звернутися до логопеда ще до навчання дитини у школі.
Головне на що треба звернути увагу – це запізнювання мовлення. Перші слова можуть з’явитися тільки в півтора року, а інколи і в два роки (замість 12-13 місяців), а перші фрази – в 3-5 років. Подібна затримка в розвитку мови може бути викликана уповільненням темпів дозрівання мовленнєвих центрів мозку або патологічним формуванням мовлення.
В першому випадку, дитина рано чи пізно наздожене однолітків, а в іншому – без спеціальної допомоги, мова може залишитися порушеною протягом усього дитинства. Друга група порушень, яка повинна насторожити батьків, – це використання дитиною неправильно складених зворотів мови або слів з неправильною звуковимовою.
До 5 років діти ще не всі звуки рідної мови можуть вимовляти правильно.
До 3 років важко вимовляють такі звуки як Ч, Щ, Ж, Ш і тільки після 4 років діти володіють звуком Р. Подібні дефекти мови пов’язані з незрілістю артикуляційного апарату. При порушеннях мови дефекти вимови зберігаються і після 5 років, а інколи і в шкільні роки. Дитина заміняє важкі для нього звуки на більш легкі за вимовою, але схожі за звучанням.
Малюків потрібно вчити правильно вимовляти звуки в словах, ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією, правильно дихати під час мовлення. Вчити дитину узгоджувати слова в реченнях в роді, числі й відмінках, правильно будувати речення. При цьому слова треба вимовляти правильно і зрозуміло, вимовляючи їх до кінця, дивлячись дитині в лице: вона повинна бачити вашу артикуляцію. Речення повинні бути прості, але повні. В перші місяці життя потрібно приділяти увагу емоційності, а пізніше (5-6 місяців) на простоту мови. Старайтесь переставляти слова місцями й вимовляти підряд різні форми. Говорити з невеличкими паузами – так дитині легше виділити слово в мовному потоці і розібратися в будові язика. Обов’язково залишайте місце для відповіді дитини, навіть якщо дитина не готова вам відповісти. Називайте дитину і себе в третій особі. Не забувайте, що мова, звернена до дитини, повинна бути емоційна. А ще грайте з дитиною в мовні та пальчикові ігри, мілка моторика рук і точна артикуляція звуків знаходяться в прямій залежності. Чим більша рухова активність, тим краще розвинута мова.
Пам’ятайте що у дошкільників із мовленнєвими порушеннями страждають всі психічні процеси.
Тому під час мовленнєвих завдань дитині потрібно давати більше часу для роздумів. Не слід підганяти її з відповіддю, краще повторити завдання ще раз і тільки після невдалих багаторазових спроб натякніть, в якому напрямку слід шукати вирішення цього завдання. Виявляйте свою кмітливість.
Може статися, що дитина не спроможна виконати завдання. Запропонуйте їй полегшений варіант. Якщо ж і він не вдається – відкладіть гру і поверніться до неї завтра. Коли і наступного разу дитина не зможе виконати завдання, незважаючи на ваші натяки й підказки, докладно поясніть спосіб вирішення, запропонуйте спочатку легший, а потім ускладнений варіант.
Намагайтеся об’єктивно оцінювати свою дитину, відзначайте сильні та слабкі риси її характеру. Лише так Ви зможете виявити шляхи використання одних і коригування інших.
Навчайте за допомогою активної дії і живого невимушеного спілкування.
Не соромтеся звертатися за допомогою до логопеда. Адже тільки завдяки співпраці логопеда й батьків, використанню цікавих і доступних видів роботи, у дітей нормалізується процес оволодіння мовленням.
Дрібна моторика – це здатність виконувати точні та дрібні рухи руками. Розвиток дрібної моторики дуже тісно пов’язаний із розвитком мовлення.
Під час виконання дрібних рухів пальцями рук відбувається тиск на кінчики пальців, що працюють, і в кору головного мозку спрямовуються сигнали, які активізують клітини кори головного мозку, що відповідають за формування мовлення дитини.
🟠Пальчикова гімнастика
🟠 Ігри з мотузочками, шнурками, стрічками
🟠Різноманітні нанизування. Можна нанизувати все – ґудзики, намисто, ріжки макарони та ін.
🟠Вправи з масажним м’ячем
🟠Пальчиковий театр
🟠Ігри з конструктором, мозаїкою, пазлами
🟠Пластилінографія
🟠Ігри з рахунковими паличками
🟠Малювання пальчиками, долонею
🟠Ігри з предметами домашнього вжитку:
• з макаронними виробами, з крупою
• з прищіпками
• з гумками, намистом, шпильками
🟠Ігри з піском і водою
Важливо!
Займаючись із дитиною, намагайтеся, щоб їй було цікаво. Варіантів розвивальних занять, ігор та іграшок існує безліч, ви обов’язково підберете щось їй до вподоби.
Не затягуйте заняття. У ранньому віці діти ще не вміють довго зосереджуватися на одному предметі. Краще зупинитися, щойно ви помітите, що малюк втомився, і переключити його увагу на інше заняття.
Краще кілька коротких занять, ніж одне довге. Постійність і регулярність – ось ключ до успіху. Вони виробляють у дитини звичку вчитися, не кидати справу на півдорозі.
Дихальні вправи є однією з ключових складових у роботі логопеда, оскільки правильне дихання має значний вплив на формування мовлення. Дихання є базовим фізіологічним процесом, який забезпечує голосотворення та допомагає керувати мовним потоком.
Чому важливі дихальні вправи для розвитку мовлення❓
☑Формування правильного мовленнєвого дихання:
У дітей із порушеннями мовлення часто спостерігається неправильний дихальний стереотип (поверхневе, коротке чи нерівномірне дихання). Це ускладнює вимову слів та фраз.
☑Поліпшення якості голосу:
Голос створюється завдяки роботі дихального апарату та голосових зв’язок. Вправи на розвиток дихання сприяють зміцненню дихальних м’язів, що допомагає контролювати гучність, висоту й тривалість голосу.
☑Синхронізація дихання і мовлення:
Для чіткого й плавного мовлення важливо правильно співвідносити дихання із проговорюванням звуків, слів та речень.
☑Зняття напруження:
Дихальні вправи допомагають зняти загальну м’язову напругу, розслабити артикуляційні органи, що важливо для дітей із порушеннями мовлення.
☑Розвиток діафрагмального дихання:
Діафрагмальне дихання допомагає забезпечити потужний і стабільний повітряний потік, необхідний для правильного формування звуків.